Позолоти́ти ру́ку — а) дати гроші за ворожбу; б) дати хабара.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
позолочувати — дієслово недоконаного виду рідко … Орфографічний словник української мови
позлотити — див. позолочувати … Український тлумачний словник
позолотити — див. позолочувати … Український тлумачний словник
позолочуваний — а, е. 1) Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до позолочувати. 2) у знач. прикм. Покритий позолотою … Український тлумачний словник
позолочування — я, с. Дія за знач. позолочувати … Український тлумачний словник
позолочуватися — ується, недок., позолоти/тися, о/титься, док. 1) Освітлюючись, набувати золотистого кольору, відтінку; ставати золотистим. 2) тільки недок. Пас. до позолочувати … Український тлумачний словник
по — прийм., з місц. і знах. відмінками. по. в сполученні з словами стає префіксом, який надає словам нового або відтінку нового значення слів. Слова з префіксом по. в своїй більшості мають те саме значення, що й в українській літературній мові, і… … Словник лемківскої говірки
